Перевод: со всех языков на русский

с русского на все языки

больш за ўсё

  • 1 больш

    lat. bolshe
    больше, более
    * * *
    больш прс. в. с.
    более

    Беларуска-расейскі слоўнік > больш

  • 2 больш

    пуще

    Беларуска-расейскі слоўнік: міжмоўныя амонімы, паронімы і полісемія > больш

  • 3 больш-менш

    Беларуска-расейскі слоўнік > больш-менш

  • 4 дзірванець

    дзірванець незак.
    Порастать травой.
    Ён усё часцей і часцей прыходзіў пад дзічку, глядзеў, як больш і больш пад ёю дзірванее зямля. Чорны. А абшары гэтыя паміж лесу - цесна добрай бабе сесці - самі выжывалі адзінокага чалавека, кустоўем з усіх бакоў абрасталі, дзірванелі. Лобан.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > дзірванець

  • 5 size

    Стандартные размеры обуви и одежды были впервые введены в США во время Гражданской войны, когда началось массовое производство обмундирования для Армии Союза. Размеры обуви и одежды в США отличаются от европейских и российских. Размеры мужской одежды начинаются с 34-го, сорочек с 14-го (каждый следующий размер увеличивается на полномера); женская одежда имеет двойную нумерацию: от 8 до 20 и от 34 до 40 (для свитеров и курток). Размеры обуви - от 6 до 13. Кроме того, существуют размеры одежды, особенно трикотажа, "мал." [small (S)], "ср." [medium (M)], "больш." [large (L)] и "очень больш." [extra large (XL)].

    English-Russian dictionary of regional studies > size

  • 6 grand

    -E adj.
    1. (en général) большо́й*; ↑большу́щий fam.;

    le groupe grand + subst. peut être traduit par des augmentatifs formés avec le suffixe -— ища́ f ou -— и́ще m, n ou le suffixe -— и на fam.;

    le groupe grand + subst. en valeur d'épithète peut être traduit par des adjectifs en -— атый ou -— а́стый fam. ou des adjectifs formés avec les préfixes — бо́льше-, кру́пно-, широко́- (large), — дли́нно- ou — до́лго (long); — высоко́- (haut)

    2. (dans l'espace) большо́й; глубо́кий* (en profondeur); широ́кий* (en largeur); высо́кий* (en hauteur); дли́нный* (en longueur);

    un grand appartement — бо́льшая кварти́ра;

    un grand arbre — высо́кое де́рево; une grande barbe — дли́нная борода́, бороди́ща rare.; à la grande barbe — с большо́й бородо́й; une grande blonde — высо́кая блонди́нка; de grands cheveux — дли́нные во́лосы; aux grandes dents — с больши́ми зуба́ми, зуба́стый; un grand écran — широ́кий экра́н; un film grand écran — широкоэкра́нный фильм; de grand format — большо́го форма́та, крупноформа́тный, широкоформа́тный; un homme grand et maigre — высо́кий и худо́й мужчи́на; une grande lettre — дли́нное письмо́; une grande maison — большо́й дом, ↑ доми́ще; l'Histoire avec un grand H — Исто́рия с большо́й бу́квы; au grand nez — длинноно́сый, носа́тый; de grands pieds — больши́е но́ги, ножи́щи; aux grands pieds — большено́гий; une grande place — бо́льшая пло́щадь; à une grande profondeur — на большо́й глубине́; un grand trou — бо́льшая <глубо́кая> я́ма; un grand verre de vin — по́лный стака́н вина́; aux grands yeux — с больши́ми глаза́ми, большегла́зый, глаза́стый fam. ce costume est trop grand pour moi — э́тот костю́м мне [сли́шком] вели́к ║ grand comme... — величино́й <разме́ром, ро́стом> с (+ A); il est grand comme moi — он ро́стом с меня́; une chambre grande comme un mouchoir de poche — малю́сенькая <кро́хотная> ко́мната

    une grande heure — до́брый <би́тый> fam. час;

    un grand mois — бо́льше ме́сяца; les grandes vacances — ле́тние кани́кулы ║ il est grand temps de... — давно́ пора́ + inf; — са́мое вре́мя + inf ║ de grand matin — ра́но у́тром, спозара́нку fam.

    ║ (par l'âge) взро́слый; большо́й fam.; ста́рший;

    les grandes personnes — взро́слые, ста́ршие; больши́е fam.;

    son fils est déjà grand — у него́ уже́ взро́слый <большо́й> сын; quand tu seras grand — когда́ ты вы́растешь <ста́нешь больши́м>; je suis assez grand pour savoir ce que j'ai à faire — я доста́точно взро́слый, что́бы знать, что мне де́лать; tu n'es pas assez grand pour comprendre la philosophie — ты не доро́с до понима́ния филосо́фии; tu es un peu grande pour jouer encore à la poupée — ты уже́ не ма́ленькая, что́бы игра́ть в ку́клы; atteindre un grand âge — достига́ть/дости́чь прекло́нного во́зраста ║ mon grand frère — мой ста́рший брат; les élèves des grandes classes — учени́ки ста́рших кла́ссов, старшекла́ссники

    4. (par l'importance) кру́пный*, большо́й;

    un grand centre industriel — кру́пный промы́шленный центр;

    une grande cérémonie — пы́шная церемо́ния; de grandes dépenses — больши́е расхо́ды; de grande dimension — больш|о́й величины́, -его́ разме́ра; un grand événement — большо́е <кру́пное, ва́жное> собы́тие; une grande fortune — большо́е <значи́тельное> состоя́ние; la grande industrie — кру́пная промы́шленность; les grandes lignes de chemin de fer — кру́пные железнодоро́жные магистра́ли; la grande poste — гла́вный почта́мт; une grande propriété — большо́е име́ние; les grandes puissances — вели́кие держа́вы; un grand secret — большо́й секре́т

    (titres):

    Pierre le Grand — Пётр Вели́кий;

    la Grande Armée — Вели́кая А́рмия; le Grand maître (franc-maçon) — вели́кий маги́стр; Grand Mogol — Вели́кий Мого́л; le grand prêtre — первосвяще́нник; le Grand Turc — туре́цкий султа́н; Grand Dieu! — бо́же мой!, го́споди!

    5. (par l'intensité) большо́й; о́чень adv.;

    ici règne une grande activité — здесь ∫ кипи́т рабо́та <жизнь бьёт ключо́м>;

    un grand ami de la France — большо́й друг Фра́нции; entre eux c'est le grand amour — они́ о́чень лю́бят друг дру́га; de grand appétit — с хоро́шим <с больши́м> аппети́том; nourrir de grands espoirs — пита́ть ipf. больши́е наде́жды; j'ai grand faim — я о́чень ∫ хочу́ есть <го́лоден>; les grands froids — си́льные <креще́нские> моро́зы; à grand peine — с больши́м трудо́м; il fait grand jour — давно́ рассвело́, уже́ давно́ день <светло́>; j'ai grand peur — я о́чень бою́сь; un grand plaisir — большо́е удово́льствие; pousser un grand soupir — глубо́ко вздыха́ть/вздохну́ть; une grande tristesse — глубо́кая печа́ль; un grand vent — си́льный ве́тер, ветри́ще fam.; un grand cri — гро́мкий крик; un grand travailleur — вели́кий тру́женик, большо́й работя́га fam.

    6. (par la qualité):

    c'est une grande âme — великоду́шный челове́к;

    d'une grande beauté — о́чень краси́вый, краси́вейший; un grand vin — ма́рочное вино́; un grand champion — изве́стный чемпио́н; une grande dame — зна́тная да́ма; un grand écrivain — большо́й (↑вели́кий, кру́пный) писа́тель; une grande famille — зна́тный род; un grand homme — вели́кий челове́к; un grand imbécile — наби́тый дура́к; un grand joueur — зая́длый игро́к; un grand personnage — зна́тная <ва́жная> осо́ба; en grande tenue — в пара́дной фо́рме (uniforme); en grande toilette — в пра́здничной оде́жде; при пара́де fam.; ce n'est pas du grand Molière — э́то не лу́чшее произведе́ние Молье́ра

    adv.:

    grand ouvert — широко́ откры́тый <раскры́тый>;

    les fenêtres grandes ouvertes — с распа́хнутыми <с на́стежь откры́тыми> о́кнами; voir grand

    1) име́ть широ́кий кругозо́р
    2) име́ть широ́кие взгля́ды; стро́ить ipf. больши́е пла́ны (faire de grands projets);

    vous avez vu grand ! iron. — вы сли́шком размахну́лись!, вы просчита́лись!;

    vous chaussez plus grand — вы но́сите о́бувь бо́льшего разме́ра;

    en grand в большо́м масшта́бе; широко́ (largement);

    fabriquer en grand — производи́ть ipf. в больши́х коли́чествах;

    faire l'élevage en grand des poulets — занима́ться/заня́ться ма́ссовым выра́щиванием цыпля́т; ● il faut voir les choses en grand — на́до име́ть широ́кий кругозо́р

    m, f
    1. больш|о́й, -ая, fam., взро́сл|ый, -ая (adulte); старшекла́ссни|к, -ца (école);

    la cour des grands RF — двор для старшекла́ссников;

    il serait temps de te conduire comme un grand — пора́ бы́ло бы вести́ себя́ по-взро́слому ║ mon grand (ma grande)! — дружо́к!, дружо́чек!

    2.:

    les grands de la terre — си́льные ми́ра сего́ littér.

    les deux grands — две вели́кие держа́вы; les grands de l'industrie automobile — крупне́йшие предприя́тия автомоби́льной промы́шленности; un grand d'Espagne — испа́нский гранд <дворяни́н>

    3. вели́кое ◄-'ого►, возвы́шенное ◄'-ого►;

    l'amour du grand — любо́вь к возвы́шенному;

    l'infiniment grand — бесконе́чно бо́льшая величина́

    Dictionnaire français-russe de type actif > grand

  • 7 больший

    прил.;
    сравн. от большой bigger, greater, larger большей частью, по большей частиfor the most part, mostly самое большее (не более) ≈ at most, at the outside в тысячу раз больший ≈ a thousand times greater
    больш|ий - ( сравнит. ст. прил. большой) the greater;
    ~ая часть the greater part, most of;
    ~ей частью, по ~ей части mainly, for the most part;
    самое ~ее at the most/outside (в конце предложения) ;
    ~его я и не жду that`s all I ask.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > больший

  • 8 большой

    прил.
    1) big;
    large( о неодушевл. предметах) Comb большой промежуток wide interval большой число great/large number
    2) (значительный, выдающийся) great
    3) (важный) important
    4) разг. (взрослый) grown-up ∙ большому кораблю большое плаваниеa great ship needs deep waters большой палецthumb (на руке) ;
    big toe (на ноге) большой спортbig-time sports большая букваcapital letter
    больш|ой - big, large;
    (значительный, важный;
    тж. перен.) great;
    ~ город big/large city;
    ~ свет haute monde, society;
    ~ая река big/great river;
    ~ие глаза big eyes;
    ~ая скорость high/great speed;
    ~ мальчик big boy;
    ~ выбор big selection, wide choice;
    ~ спрос great demand;
    ~ие деньги a lot of money;
    с ~ими промежутками at long intervals;
    ~ие друзья great friends;
    ~ая жизнь full life;
    ~ успех great success;
    ~ая польза great/much benefit;
    получить ~ое удовольствие от чего-л. enjoy smth. very much;
    ~ая буква capital letter;
    ~ палец( руки) thumb;
    (ноги) big/great toe;
    Большой театр the Bolshoi Theater.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > большой

  • 9 briachella

    briachèlla m, f tosc fam больш|ой, -ая любитель, - ница выпить

    Большой итальяно-русский словарь > briachella

  • 10 briachella

    Большой итальяно-русский словарь > briachella

  • 11 Aqsaqal (aksakal)

    Общая лексика: аксакал (глава рода, старейшина, почтенный человек у тюркских народов: больш. http://ru.wikipedia.org/wiki/Аксакал)

    Универсальный англо-русский словарь > Aqsaqal (aksakal)

  • 12 Aqsaqal

    Общая лексика: (aksakal) аксакал (глава рода, старейшина, почтенный человек у тюркских народов: больш. http://ru.wikipedia.org/wiki/Аксакал)

    Универсальный англо-русский словарь > Aqsaqal

  • 13 Supermajority amendment

    Положение о мажоритарном больш-ве

    Mergers and Acquisitions English-Russian dictionary > Supermajority amendment

  • 14 вастрэць

    вастрэць незак.
    Делаться более острым.
    Пасля звароту ў сталіцу пра згуртаванне «Рамантыкаў» ніхто больш не ўспамінаў, праўда, абставіны пацяжэлі, міжгрупавыя напады ўсё вастрэлі... Лужанін. Вясна адчувалася і па тым, што зараз, асабліва вечарам, калі заціхаў астрог, вастрэла ў сэрцы туга па волі. Машара.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > вастрэць

  • 15 нішчымны

    нішчымны, -ая, -ае.
    Ничем не сдобренный, без ничего.
    Місачка бульбянога супу, акрайчык хлеба і марная скварачка - гэта ж толькі на трошкі больш за ўчарашні юдаўскі пачастунак (кубачак кавы і недаедзеная тоненькая лустачка са шмальцам), за той другі кавалак хлеба (нішчымнага). Брыль....Астатнія дні іх кармілі рэдзенькім, як вада, нішчымным крупнікам, не даючы нават кавалачка хлеба... Адамчык. Гэтую думку выказала Ярына, падаючы нам гарнушак з нішчымнай заціркай. Бажко.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > нішчымны

  • 16 глыж

    глыж, -а м. абл.
    Ком засохшей или замёрзшей земли.
    Як яго (чалавека) хутчэй прынізіць, кожны знойдзе ў сваім гусце - і адзін ударыць глыжам, камянём другі запусціць. Броўка. Зубкоў ад тых слоў яшчэ больш зацяўся, а Клімчанка шпурнуў у роў глыж. Быкаў. (Рэната) зрабіла некалькі крокаў і спынілася зноў, агледзеўшы сярод гліністых глыжоў, засыпаных попельным сіпаком, дужа знаёмы жоўты туфлік. Савіцкі.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > глыж

  • 17 зырчэць

    зырчэць незак.
    Становиться ярче.
    У буржуйцы гуло ўсё больш настойліва, агонь зырчэў. Лупсякоў. Уранку гэтак ветла-ветла, уранку гэтак светла-светла зырчэў туман, трымцеў прамень. Стральцоў. Часам на двор выходзілі людзі з запыленымі тварамі, чорнымі вусамі і бародамі, і ў цемры пачынаў зырчэць агеньчык цыгаркі. Тычына. ЗЭДЛІК, -а
    м., разм.
    Комнатная переносная скамеечка. На вокнах свежыя фіранкі ўсміхаюцца, прасцірадламі чыстымі пазасланы зэдлік і столік з шавецкім капыллем, шыллем і начыннем розным... Лынькоў. Спяшаюць гледачы ў клуб - хто з зэдлікам, хто з табурэткай... Барадулін. Мне даражэй за ўсё на свеце вось гэты зэдлік і услон. Пушча.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > зырчэць

  • 18 упаляваць

    упаляваць зак.
    Добыть во время охоты.
    Цяпер зайцы ў лясах гуляюць, іх упалюеш без прынады, тым болей, што ганчак харошы, ёсць сэнс прайсціся па парошы. Колас. У той дзень ён (Жарнасек) пайшоў на паляванне, не дзеля таго, каб што ўпаляваць, а больш каб пахадзіць па тайзе. Асіпенка. Зімой дзічка ўпалюе, б'е рыбу ў ледастаў. Лужанін. Дамовіліся: стану жонкай таго, хто хутчэй упалюе аленя. Карпюк.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > упаляваць

  • 19 мураванка

    мураванка, -і ж. разм.
    Постройка из камня или кирпича.
    Ад акадэміі запомніўся шырокі двор з двухпавярховымі мураванкамі шэрага казённага тыпу... Скрыган. А там-сям аднаўлялі больш-менш прыдатныя для жытла мураванкі. Лужанін. Мураванка стаіць пры садку ў рабінах і ясакарах, як прыгажосць не губляецца, не нікне. Янкоўскі.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > мураванка

  • 20 заскварыць

    заскварыць зак.
    Заправить жареным салом.
    Рэната пайшла ў зямлянку, дзе варылася ў чыгунку лупінне бульбы,.. стаўкла яго, дамяшала крыху свежай жытняй мукі, паставіла на агонь, потым больш шчодра, чым ва ўсе папярэднія дні, заскварыла. Савіцкі.

    Беларуска-расейскі слоўнік безэквівалентнай лексікі > заскварыць

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»